(у комп'ютер)

- computer abuse

комп'ютер

комп'ютер

комп'ютер

комп'ютер

комп'ютер

 ч комп'ютер

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.

1. n

1) пильний погляд

2) уважне (докладне) вивчення; ретельний розгляд

3) перегляд, прогонка (на комп'ютері)

4) телеб. розгортка зображення

2. v

1) поверхово (швидко) переглядати

2) уважно дивитися (розглядати)

3) вивчати, пильно розглядати

4) переглядати, перевіряти, проганяти (на комп'ютері)

5) скандувати (ся)

6) телеб. розкладати зображення, сканувати

7) рідк. сприймати

8) критикувати, оцінювати за правилами (нормами)

* * *

1) сканування; вивчаючий погляд; уважне е докладне вивчення, ретельний розгляд

2) прогін, перегляд, пошук ( на комп'ютері)

3) мeд. авторадіограма ( розподілу міченого ізотопу в організмі)

4) елк. пляма, точка яка рухається, на екрані електронно-променевої трубки

5) елк. розгортка

1) швидко переглядати, пробігати очима

2) уважно дивитися, розглядати; вивчати

3) проганяти, переглядати, сканувати

4) тб. розкладати ( зображення), сканувати

1) скандувати; читати метричні вірші вголос

2) витримувати розмір ( вірша)

1) комп'ютер; компутор

2) обчислювач, лічильник

3) електронно-обчислювальна машина

* * *

1) комп'ютер, електронна обчислювальна машина, ЕОМ

2) обчислювач, розраховувач

3) лічильник ( приладу)

1. n

1) харчування; годування

2) корм, фураж

3) порція, норма (корму)

4) розм. їжа, харч

5) вигін; пасовисько, пасовище

6) тех. живлення

7) завантаження

8) подача матеріалу

2. adj

найнятий; який одержує гонорар (платню)

v (past і p.p. fed)

1) годувати, давати їжу

2) живити, давати поживу

3) утримувати; забезпечувати

4) постачати; живити

5) амер. давати корм

6) згодовувати

7) пасти (худобу)

8) годуватися (про тварин)

9) харчуватися (чимсь — on, upon)

10) товстіти, жиріти

11) театр. подавати репліку партнерові

12) спорт. подавати (передавати) партнерові (противнику) (м'яч)

13) нагнітати, накачувати

14) тех. живити, забезпечувати (водою, паливом)

15) вводити дані (у комп'ютер)

* * *

1) харчування, годівля

2) корм; фураж

3) їжа

4) вигін, пасовище

5) тex. живлення, завантаження; подача матеріалу

1) годувати, давати їжу ( кому-небудь); живити ( що-небудь); давати поживу ( чому-небудь)

2) годувати, забезпечувати, утримувати; постачати, забезпечувати, живити; aмep. задавати корм; aмep. згодовувати; кидати ( куди-небудь); відправляти

3) пасти ( худобу)

4) їсти, годуватися ( про тварин); їсти, підкріплюватися ( про людей)

5) (on, upon) годуватися, харчуватися ( чим-небудь)

6) театр. cпeц. подавати репліку партнерові; підігравати партнерові; підказувати, суфлірувати

7) cпopт.; cпeц. подавати, передавати ( м'яч) партнерові, супротивникові

8) тex. живити, постачати (паливом, водою); нагнітати, накачувати

9) cпeц. подавати ( матеріал на обробку); вводити дані ( у комп'ютер)